СТОРІНКА ДЛЯ БАТЬКІВ

 Про користь легкої атлетики для дитини 

Всі діти можуть це!

Легка атлетика хороша передусім тим, що це – найприродніший і доступний вид спорту. Чи знаєте ви, що всі діти до трьох років мають абсолютно правильну техніку бігу – це закладено в людину генетично. Перші кроки у великому спорті» малюк може почати робити ледь навчившись ходити, а змагання в різних видах легкої атлетики складають основу олімпійських ігор. Спостерігати за дітьми на заняттях легкою атлетикою – одне задоволення. Діти з азартом бігають, стрибають у довжину і зі скакалкою, кидають м'яч, розтягуються. Здається, якби не сила земного тяжіння, то відірвалися б і полетіли. Але досвідчений педагог завжди знає, як направити їхню енергію в мирне русло. Всі діти можуть це!

Легка атлетика хороша передусім тим, що це – найприродніший і доступний вид спорту. Чи знаєте ви, що всі діти до трьох років мають абсолютно правильну техніку бігу – це закладено в людину генетично. Перші кроки у великому спорті» малюк може почати робити ледь навчившись ходити, а змагання в різних видах легкої атлетики складають основу олімпійських ігор. Спостерігати за дітьми на заняттях легкою атлетикою – одне задоволення. Діти з азартом бігають, стрибають у довжину і зі скакалкою, кидають м'яч, розтягуються. Здається, якби не сила земного тяжіння, то відірвалися б і полетіли. Але досвідчений педагог завжди знає, як направити їхню енергію в мирне русло.

Легку атлетику недарма називають «королевою спорту». Заняття дають рівномірне навантаження на всі групи м'язів. Вона розвиває витривалість, швидкість, силу, координацію рухів. І ще вимагає інтелектуальних здібностей. Відома приказка «сила є – розуму не треба» у легкій атлетиці не працює.

Сучасна легка атлетика – це більше 50 різних дисциплін у п'яти великих групах – ходьба, біг, стрибки, метання і багатоборства. І самий «медалеємний» вид спорту.

Дорогі батьки, пам'ятаймо: перш ніж віддавати дитину в легкоатлетичну секцію, варто дізнатися, які фізичні та психологічні якості потрібні від малюка. Ну а якщо є думка перетворити спорт в майбутню професію, то важливо вчасно пояснити: щоб перевершити інших, необхідно спочатку перемогти себе.

Кому показано

Визначити схильність до занять легкою атлетикою можуть будь-які батьки «на око». Просто уважно спостерігай за поведінкою дитини вдома, на вулиці, у дитячому садку, в школі. Легка атлетика хороша тим, що підійде і дітям активним, люблячим багато бігати і стрибати, заводилам всіляких змагальних ігор на швидкість і спритність. І спокійним «ботанікам», які розвинуться фізично, стануть більш цілеспрямованими і сміливими. Але не варто будувати ілюзій, що легка атлетика стане порятунком, якщо твоя дитина гиперактивен. Нерідко віддаючи таку дитину в секцію батьки думають, що вони допомагають йому «скинути» зайву енергію і стати більш спокійним. Це не завжди так, адже гіперактивність – це не фізична якість, а психологічне. Нервова система таких дітей дуже нестабільна. Заняття викликають сплеск емоцій та спортивний азарт. Діти ще більше перевозбуждаются і скидання енергії не відбувається. Тому батькам дуже активних хлопчиків і дівчаток перед вибором спортивного навантаження необхідно порадитися з невропатологом або психологом.

Коли краще починати

Педіатри, фізіотерапевти і спортивні педагоги рекомендують віддавати дитину в секцію з легкої атлетики не раніше 7-річного віку. За віковим фізіологічним нормам найкращий період для розвитку швидкості у дітей 8-11 років, а для розвитку витривалості і зовсім після 11 років. Самий оптимальний вік для початку занять з легкоатлетичних дисциплін — 9-10 років. Звичайно, якщо твій малюк показує велике завзяття і здібності, то можна почати тренуватися і раніше. Тим не менш, дорогі батьки, пам'ятаймо: легка атлетика – вид спорту не для малюків, тому поспішати не треба, і приводити в секцію дошкільнят – теж. Це, до речі, є черговим плюсом «королеви спорту». Адже девіз більшості спортивних секцій – «чим раніше, тим краще». Тому, запізнившись віддати дитину на фігурне катання чи спортивну гімнастику, ти завжди можеш встигнути віддати його в секцію легкої атлетики. Навіть якщо дитині вже виповнилося 12 років.

З чого вибираємо

У легкій атлетиці є з чого вибирати: стрибки у висоту та довжину, біг на середні та довгі дистанції, спринт, біг з перешкодами, спортивна ходьба, метання і ще багато інших комбінованих видів. Чим конкретно захоче зайнятися твоя дитина залежить і від його бажання, і від здібностей і фізичних даних, і від ради тренера.

Дитина будь-якого зростання і комплекції може знайти собі відповідну дисципліну в легкій атлетиці. Наприклад, стрибки підходять длинногогим і високим. Для естафетного бігу та спортивного орієнтування необхідно вміння відчувати товариша по команді, адже в цих видах спорту важлива ідеальна узгодженість дій.

Плюси і мінуси

Плюси. Це найдоступніший за ціною вид спорту: батькам не треба оплачувати дорогу спецаильное обладнання або особливі костюми, як це буває в інших видах спорту. Початківцям спортсменам взагалі не потрібно нічого, крім кросівок на плоскій підошві з супінатором і спортивного костюма супінатором.

Мінус. Звичайно, все залежить від бажання і можливостей твоєї дитини, але серйозним «мінусом» може виявитися стан здоров'я: всі види легкої атлетики вимагають великих фізичних навантажень. У майбутнього легкоатлета повинна бути здорове серце, легені, суглоби і м'язи. Батькам варто знати, що серед професійних захворювань легкоатлетів переважають хвороби суглобів, вивихи та зміщення хребців.

Перспективи

Професійні заняття спортом можуть стати для дитини джерелом значних доходів: наприклад, у світі проводиться чимало комерційних стартів, де оплачується вже сам приїзд спортсмена на змагання. Показав високий результат – призові збільшуються.

Але головне «придбання» крім медалей і грошей – це, звичайно, міцне здоров'я у дорослому віці, гармонійний розвиток внутрішніх органів, розвиток витривалості, зміцнення м'язів, формування красивої фігури.

«Хочеш бути сильним – бігай, хочеш бути красивим — бігай, хочеш бути розумним — бігай», – свідчить напис, викарбуваний на скелі в Греції, на батьківщині Олімпійських ігор.

Чому важливо займатися спортом

Спорт як вид людської діяльності з’явився не одне тисячоліття тому. Навіть на малюнках у давніх печерах можна помітити, що кидання списа під час полювання чи рибальства мало відбуватися певним чином, а отже, за правилами. Саме життя вимагало від давньої людини руху, гарної фізичної підготовки, а це саме те, що дає нам насамперед спорт. Найдавніші цивілізації, як-от індійська чи китайська, досі приділяють питанню фізичної культури людини величезну увагу, Олімпійські ігри як можливість виявити й у змаганні розвинути свої фізичні можливості виникли ще в Давній Греції.

Сьогодні величезна кількість людей займається спортом. Деякі з них навіть обрали цей вид діяльності як професію. Це видатні та звичайні спортсмени: бігуни, стрибуни, атлети, плавці, лижники, фігуристи, борці — перелік цей можна довго продовжувати, бо на сьогодні у світі існує, мабуть, кілька сотень видів спорту. Для професійних спортсменів спорт — це не тільки професія, це їхнє життя. Сучасне людство добре розуміє позитивний вплив спорту на здоров’я, тому сьогодні все більше й більше людей записується до спортивних клубів, басейнів, просто присвячує частину свого ранку заняттям фізкультурою чи пробіжці парком. Пам’ятаючи давній вислів «Рух — це життя», люди свідомо починають займатися спортом.

Заняття фізичною культурою — це запорука покращення здоров’я, а значить, і подовження життя. Серед розмаїття видів спортивної діяльності кожен може обрати для себе найбільш привабливий, той, що найкраще підходить до темпераменту та способу життя людини. Комусь сподобається легка атлетика й пробіжки — ранком на вулиці чи на біговій доріжці у спортзалі. Хтось обере приємне та водночас корисне для здоров’я плавання. А деякі напевне вподобають заспокійливу йогу. Не так важливо, яким саме видом спорту людина вирішить займатися, — головне, розпочати й продовжувати займатися ним, піклуючись про своє здоров’я, та привчати, залучати інших до таких занять, думаючи також про їхнє самопочуття.

 Ставлення до спорту: поради батькам

У сучасному суспільстві наявна величезна кількість дитячих та юнацьких видів спорту. І те, наскільки успішними будуть діти у своїх спортивних досягненнях, залежить не тільки від їх наполегливості та мотивації, а й від особливостей впливу, який мають на них тренери й батьки. Далі наводяться вісім простих принципів, якими повинні керуватись мами й тата, щоб допомагати своїм юним спортсменам займатись улюбленим видом спорту ще більш успішно.

Вісім простих рекомендацій батькам спортсменів

1. Спорт повинен приносити дітям задоволення. Ставтесь до занять спортом як до гри, а не як до справи життя вашої дитини. З огляду на величезні гроші, які сьогодні нерозривно пов'язані з професійним спортом, батькам іноді важко зрозуміти, що для молодих спортсменів це просто хороша розвага та зміцнення організму. Основна мета в тому, щоб діти отримували задоволення від занять спортом та участі у змаганнях.

2. Батьки не повинні нав'язувати дитині свою мету й завдання. Юні спортсмени змагаються з багатьох причин. Вони отримують задоволення від конкуренції та суперництва, їм подобаються командний дух і соціальний аспект спортивних заходів, вони також люблять приймати кинутий виклик для досягнення певних результатів. Однак цілі й завдання батьків у заняттях спортом їх дитини можуть істотно відрізнятись від її власних, але ви повинні пам'ятати про те, що змагається вона (дитина), а не ви.

3. Приділяйте більше уваги максимальній концентрації дітей на самому процесі, а не на досягненні результатів чи завоюванні трофеїв. Ми живемо в суспільстві, яке зосереджене на результатах і перемогах, але перемоги приходять як наслідок наполегливих тренувань та отримання задоволення від самого процесу. Вчіть дитину зосереджуватись на виконанні кожного кидка, удару чи забігу, а не на кількості виграшів або кубків.

4. Для вашої дитини саме ви є взірцем для наслідування. Тому на трибуні для вболівальників вам необхідно демонструвати витримку і самовладання. Коли ви перебуваєте на змаганні, ваша дитина імітує вашу поведінку. Вона наслідує вашу реакцію на суперечливий результат або сумнівну поведінку суперника. Під час змагань зберігайте спокій, рівновагу й контроль над собою, щоб ваш юний чемпіон міг наслідувати цю позитивну модель поведінки.

 5. Утримуйтесь від порад дитині під час гри. Змагання – це час, коли дитина повинна просто грати, битись, боротись. Усі поради треба відкласти в сторону, тому що в цей час спортсмени повинні довіритись своїй підготовці і всю свою увагу зосередити на тому, що відбувається на корті, полі чи татамі. Як то кажуть, треба «просто робити це». Надлишок тренерських і батьківських підказок може призвести до помилок і зайвої обережності у грі (так званого «паралічу гри», що виникає через надмірний аналіз). Прибережіть свої поради й настанови для тренувань, а під час гри просто вболівайте за дитину.

6. Допомагайте своєму спортсмену відокремлювати самооцінку від результату. Занадто багато спортсменів ставлять самооцінку в залежність від свого рівня гри або результатів. Допоможіть своїй дитині зрозуміти, що в першу чергу вона особистість, яка стала спортсменом, а не спортсмен, який став особистістю. Успіх або кількість перемог не повинні бути мірилом самооцінки людини.

7. Ставте юному спортсмену правильні запитання. Ваші запитання після змагань та ігор розкажуть вашій дитині про те, що ви вважаєте важливим у спорті. Якщо ви спитаєте: «Ти виграв?», дитина буде думати, що перемога важливіша за все. Якщо ви спитаєте: «Ти отримав задоволення?», вона визнає важливим саме цей аспект занять.

8. Дотримуйтесь етичних принципів. Норми етичної поведінки повинні неухильно дотримуватись батьками при взаємодії з молодими спортсменами. Це дуже важливо.

І пам'ятайте: здоровий та успішний спортивний досвід ваших дітей залежить від вашої здатності вселяти в них впевненість і розвивати самооцінку.

Енергодарський Центр туризму, краєзнавства та спорту http://ctks.ucoz.ua

Практичний психолог Сежченко Інна Миколаївна   http://sezhchenko.blogspot.com